Чи віджили своє кіоски, наскільки вони поширені на нашому континенті, які глобальні проблеми спіткають малий та середній бізнес, що зазвичай є основним представником цього сегменту торгівлі? Своїми думками з цього приводу ділиться президент ГО «Громадянський Корпус» Роман Солодкий.
Також читайте розповіді наших читачів про життя МАФів у різних країнах світу та в деяких містах України.

Проблема кіосків в Україні (і в Києві – особливо) з вражаючою періодичністю піднімається кожного року, з кожною зміною міського керівництва, перед кожними виборами, бо саме боротьба з тимчасовими спорудами (МАФами) – найбільш благодатне поле для завоювання симпатій «електорату». Які тільки аргументи не йдуть в хід – від загальної незаконності абсолютно всіх кіосків, до їх неестетичності, економічної неефективності, «не європейськості», тощо. Однак подорожуючи просторами СНД та Європейського Союзу, я помітив, що кіоски (в тому чи іншому вигляді) існують скрізь! І в кожній країні вони несуть свою частку в економічний розвиток.
Російська Федерація.
10 квітня 2014 р. я мав можливість виступити на з'їзді коаліції, прочитати доповідь про малий бізнес та революційні події в Україні, а також прослухати виступи російських підприємців.
Можна сказати, що загальні проблеми з тимчасовими спорудами мають дуже багато спільного з українськими – це незаконні демонтажі (у Владивостоці зареєстровано випадок демонтажу кіоску разом з реалізатором), свавілля чиновників, проблеми з документами. Ще одним неприємним моментом для підприємців у великих містах є «естетичний тероризм» властей – вони намагаються уніфікувати зовнішній вигляд тимчасових споруд, потім – ще, і ще. Оплачує такі «експерименти», звичайно ж, бізнес.



Німеччина.
Економіка – одна з найрозвиненіших у Європі, тому гарно розвинений сегмент тимчасових споруд. У великих містах більшість кіосків є тимчасовими у буквальному розумінні слова – більшість цих споруд виставляються у спеціально відведених місцях (зазвичай – на центральних площах) у вихідні та святкові дні, під час проведення спеціалізованих ярмарків, власники кіосків мають технічну можливість для тимчасового підключення електрики. Тут масово продають сувенірну продукцію, фастфуд, фанатську атрибутику, продукти харчування, одяг. Після закінчення торгівлі кіоски прибираються, підприємців прибирають власноруч і саму площу.
Фермери також виставляють сезонні або цілорічні кіоски коло своїх будинків, на узбіччях шляхів. Тут вони продають продукцію власного виробництва, про свідчить відповідний дизайн тимчасових споруд (фігурка корови або свині над вітриною).
Кіоски мають найрізноманітніший дизайн, тут відсутній потяг до тотальної уніфікації зовнішнього вигляду.











Бельгія.
Країна невелика, відповідно і менша кількість малого бізнесу.
Тут зустрічається пересувна торгівля продуктами харчування, особливо фастфудом.
Багато кіосків є у курортних містах. Наприклад, у місті Кнокке-Хейст розповсюджена торгівля фастфудом, морозивом, напоями і т. ін. В іншому місті я бачив два ретро-кіоск, органічно вписані в оточуючий пейзаж.
Хоча в Бельгії податки досить вагомі, однак для малого бізнесу існує ряд пільг та окремих програм фінансування.





Франція.
Кіосків тут дуже багато, особливо у Парижі, який є своєрідною «Меккою» для туристів.
Більшість кіосків має уніфікацію дизайну (схожі кіоски розташовано у Києві на Хрещатику). Багато кіосків розташовано у парках, інших місцях відпочинку населення, ніхто не виступає проти їх існування. Часто можна зустріти пересувні кіоски у ретро-стилі. Основна продукція – це преса, фастфуд, символіка для різноманітних фанатів, сувенірна продукція.
Взагалі, у Франції влада всіляко сприяє розвитку малого бізнесу (зниженням податків, наприклад), оскільки це дає змогу значному прошарку населення власноруч створювати робочі місця. Дуже часто зустрічається співробітництво малого бізнесу та власників мереж заправок, інших крупних корпорацій. В невеликих містах країни дрібні підприємці навіть деякий вплив на місцеву політику, на роботу органів місцевого самоврядування.



























Польща.
Бізнес добре розвивається. У Варшаві – велика кількість кіосків (як на вулицях, так і у парках, місцях відпочинку). Досить помітні крупні мережі ТС – їх об'єднує спільний дизайн та асортимент. Основні види продукції – це преса, сувенірна продукція, квіти, квитки на громадський транспорт.
У Польщі поширене дотування малого та середнього бізнесу з боку інституцій Євросоюзу, однак і підприємці останніми роками повинні перераховувати 1% своїх прибутків на розвиток суспільно-корисних організацій.
На завершення можна стверджувати, що негативний вплив МАФів (ТС) у нас дуже перебільшено.
В Європейському Союзі, в його найбільш розвинених економічно країнах кіоски існують, постійно приносять прибуток їх власникам та бюджетам громад. Тимчасові споруди розташовуються як в історичних зонах, привабливих для туристів, так і в парках, інших місцях відпочинку. Ніде в Європі немає такої масової кампанії проти даного виду бізнесу, навіть більше: на нього виділяються дотації, малому бізнесу даються певні податкові пільги.
Зрозуміло, що для Києва вірним є саме такий шлях, а не перетворення МАФів на якесь віртуальне чудовисько і на інструмент з «викачування» грошей з підприємців.
Як говорили колись: хто бажає мати мед, той береже бджіл. Будемо і ми берегти та розвивати малий бізнес – сферу реалізації самодостатніх членів нашого суспільства.


Україна
Одеса

Кам`янець-Подільський




Закарпаття


Станіслав Сегеда. Малий бізнес в Об'єднаних Арабських Еміратах

Об'єднані Арабські Емірати відомі в нашій країні перш за все як важливий світовий експортер нафти, а також як популярний туристичний центр. Однак за останні десятиріччя тут спостерігається розвиток торгівлі, контейнерних перевезень, інфраструктури (що надзвичайно вражає), телекомунікацій, вкладаються великі кошти в розвиток сільського господарства. Влада ОАЕ надає багато безкоштовних послуг для для місцевих фермерів: надає землю, забезпечує насінням та послугами агротехніка.
Традиції торгівлі тут розвинені з давнього часу, існують цілі династії, що ведуть свій початок від давніх купецьких сімей. Однак при цьому малий бізнес «вписується» в межі сучасного урбаністичного середовища – всі дрібні підприємці у переважній більшості орендують торгівельні площі в крупних торгівельно-розважальних центрах. Ринки у нашому розумінні там теж є, однак стосуються вони більше продуктової сфери (морепродукти та ін.).
Малий бізнес тут орієнтований у першу чергу на обслуговування туристичного сектору, це, перш за все – легка промисловість, дрібні та середні ювелірні майстерні, невеликі магазини, які мають значну популярність.
Крім того, в ОАЕ часто проводяться різноманітні світові промислові виставки. У цьому році я мав змогу відвідати міжнародну виставку, присвячену малому та середньому бізнесу: там демонструвалися найновіші зразки обладнання для вуличної роздрібної торгівлі, точок швидкого харчування, багато новітніх ідей вендінгового бізнесу, тощо. Звичайно, що такий захід привабив відвідувачів не лише з Еміратів, але й з багатьох інших країн світу. Приємно усвідомлювати, що виробники обладнання звертають увагу не лише на потреби великих корпорацій, але і сімейного бізнесу. Було б цікаво багато новинок, та і сам бізнес-клімат впровадити і в Україні.












Вадим Гермашенко. Малий бізнес у Чорногорії

Чорногорія – невелика (трохи більше 600 тис. населення) країна, з 2000 року стала привабливим об'єктом цілорічного туризму, тому не дивно, що тут розвинений малий бізнес, що обслуговує численних туристів з усього світу.
Перше, що кидається в очі – велика кількість охайних кіосків. Вони розташовані практично скрізь – на вулицях, автобусних зупинках, перехрестях. Коло кожного кіоску завжди прибрано, розташовані урни для сміття.
Особливість таких МАФів – це їх відкритість (кожен покупець може взяти товар, роздивитися його – як у наших супермаркетах на касах можна роздивитися та придбати якісь дрібнички). Часто буває, що кіоски прибудовані до міні-магазинів, зазвичай відвідувач проходить до магазину через кіоск, може по дорозі щось там придбати. Асортимент звичайний – фрукти, овочі, інші продукти. Дуже багато кіосків з газетами, книгами та журналами (в країні розвинена культура читання).
З пересувної торгівлі помітні лише автокав'ярні (кава там дуже якісна) та точки з продажу морозива.
Є, звичайно і пункти швидкого харчування – там часто можна придбати як звичні нам страви (наприклад, шаурму), так і з національним колоритом (плескавицю – різновид дуже великого гамбургера).
Ставлення продавців приязне, вони звичайно розуміють українську мову, можуть спілкуватися ламаною російською та англійськими мовами.
Розповсюдженість малого бізнесу пояснюється не лише великою кількістю туристів, але і простотою відкриття фірми: потрібно лише мати документи, дві години часу та триста доларів.









Владислав Шипінський. Малий бізнес в Казахстані

Малий бізнес в Казахстані отримує підтримку на державному рівні, реєстрація підприємства протягом доби з часу подання заяви в електронній формі через відповідний веб-портал. Для малих підприємців існують спеціальні режими спрощеного оподаткування (однак для цього потрібно подавати заявку окремо, впродовж 5 днів з дати реєстрації підприємства).
В Казахстані зараз користуються попитом невеликі підприємства сфери послуг: кіоски, палатки, міні-магазини, невеликі кафе та фастфуди, аптечні кіоски. Як бачимо, асортимент товарів та послуг дуже нагадує київський, та і зовнішній вигляд у торгівельних точок не надто відрізняється. Схожі й проблеми: в містах Республіки Казахстан відзначаються факти масового демонтажу кіосків (Караганда, Актобе, Алмати, Уральськ, Астана). Мотивація – у багатьох власників закінчився термін оренди землі, відсутні дозвільні документи, тощо.
Цікавою тенденцією є швидке збільшення кіосків з фастфудом після запровадження мораторію на перевірки малого та середнього бізнесу в Казахстані.









Михайло Авдєєв. Малий бізнес в США

В Сполучених Штатах Америки малий бізнес посідає досить помітне місце в економіці країни – тут налічується близько 5 млн. підприємств, чий штат складає до 20 чол. Саме представники малого бізнесу складають основу «середнього класу» цієї країни. Тому існує досить багато державних програм підтримки даного виду бізнесу, є навіть спеціальна «Адміністрація малого бізнесу», яка надає допомогу у вигляді консультацій, лобіювання різноманітних пільг, захисту інтересів малих компаній, надання кредитів.
Кіоски у США розташовані переважно у великих містах – Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Сіетлі та інших. У невеликих містах – в переважають ярмарки та стаціонарні крамнички, а також універсальні торгівельні центри.
Поширені пересувні торгівельні точки – вони працюють лише вдень, а вночі їх прибирають. Багато літніх майданчиків, бізнес також віддає перевагу першим поверхам будинків.
Асортимент кіосків – це продукти харчування, фастфуд, морозиво. Преса продається у спеціальних автоматах.
Цікаво, що в Нью-Йорку часом кіоски використовують зовсім не з торгівельною метою: деякі релігійні організації облаштовують в них молитовні кімнати для перехожих.




Сергій Смирнов. Малий бізнес у Харкові

Після розпаду Радянського Союзу Харків почав набувати виразних рис міста торгівельного, на початку 90-х років тут, як і в інших українських містах, почали виникати сотні кіосків, що торгували широким асортиментом товарів, зосереджуючись, однак, на продуктах та предметах повсякденного вжитку. Кіоски були різного розміру, кольору, формату, різного ступеню «пошарпаності». Виникали різноманітні ринки «стихійні», організовані, продуктові, промислові та ін. В середині 90-х років навколо ст. метро ім. Барабашова виник один з найбільших ринків Східної Європи.
В середині 2000-х років почалася поступова уніфікація кіосків, приведення їх зовнішнього вигляду до цивілізованих форм - як на ринках, так і окремо розташованих споруд. Зараз для Харкова характерним є переважання мереж кіосків, які спеціалізуються на певному виді товарів: продуктові, преса, тютюнові, хлібобулочні та кондитерські, квіткові, сувенірні, мобільних телефонів та аксесуарів, тощо.
Характерним є відкриття мережі кіосків у місті великими виробничими об'єднаннями: м'ясокомбінатами, хлібозаводами та ін. При цьому кіоски здебільшого розташовуються на ринках, в глибині «спальних» районів, підземних переходах та залізничних, автобусних вокзалах, приватному секторі. В інших місцях їх поступово змінюють супермаркети та великі торгівельно-розважальні центри.











