Сергій Кравченко, голова Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації: «Проблему малого та середнього бізнесу треба вирішувати комплексно та на європейському рівні»
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 17 березня 2014, 16:00
- Перегляди: 3210
У Дніпровському районі столиці працюю з 1979 року. Тоді, після закінчення Київського інженерно-будівельного інституту, приїхав працювати сюди, на лівий берег, на тодішній завод хімікатів. З 1990 року – у складі команди Олександра Семеновича Шевчука – працював на різних посадах: заступником, першим заступником голови РДА. Останні п’ять місяців – на посаді голови районної держадміністрації.
Дніпровський район, як і інші райони столиці, має як схожі риси, так і свою специфіку. Можна сказати, що він є центральним районом Лівобережжя столиці. Наступного року, в травні, ми будемо святкувати його сорокап’ятиріччя.
Район один із найбільших за територією, тут мешкають близько 349 тисяч жителів, є потужний промисловий комплекс (налічує 36 підприємств), в наявності розвинена транспортна мережа (Броварський проспект, лінія метрополітену). У нас найбільша в місті протяжність берегової лінії, переважна частина київських мостів сполучається з територією району.
Відтак зрозумілим є привабливість району як місця проведення численних ярмарок, в яких беруть участь не лише наші підприємці, але й фермерські господарства, приватні малі підприємства з Чернігівської, Черкаської, Вінницької, Житомирської, Київської областей. У цілому в сфері підприємництва працює третина зайнятих дніпровчан. На сьогодні в Дніпровському районі загалом зареєстровано понад 44 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі майже 17 тисяч юридичних осіб та 27 тисяч фізичних осіб-підприємців, включаючи виробничу галузь і сферу послуг, діють декілька бізнес-центрів, 9 банківських установ, 15 інвестиційних компаній, 44 аудиторських фірми, 61 страхова компанія, 7 бірж.
Крім бізнес-сфери велику увагу, зважаючи на специфіку району, приділяємо й соціальній сфері – вже тривалий час розвиваються такі рекреаційні території як Гідропарк, озеро Тельбин, Дніпровська набережна, парк «Перемога» та інші. Справ немало, і є над чим працювати.
Так, в парку «Перемога» закінчено першу чергу реконструкції, після чого він є законною нашою гордістю та користується широкою популярністю – такий тематичний парк і на такому рівні мало де можна побачити.
Чимала увага приділяється Русанівському масиву – Русанівським набережній і бульвару, бульвару Давидова. Разом із фахівцями КП «Плесо» міркуємо над вирішенням проблеми Русанівського каналу.
Цьогоріч зробили першу чергу Дніпровської набережної – гарна така паркова зона вийшла, має назву «Вербовий гай». Працюємо над питанням звільнення території від небажаних об’єктів – там такі гарні панорами на правий берег будуть! А це, звичайно, додатково привабить туристів.
Що стосується Гідропарку, то нещодавно там, коштом муніципального бюджету, був відкритий відреставрований Венеціанський міст – його не просто оновили, але й прикрасили системою зовнішнього освітлення. Утім роботи в Гідропарку ведуться ще з початку двохтисячних, зокрема й за участі тамтешніх підприємців. Ми їх зібрали і сказали: «Дивіться, де ви працюєте: плити на доріжках перекособочені, освітлення немає…Картина похмура, навіть біля метро. Якщо сніг, дощ – пройти майже неможливо. Давайте разом наведемо лад». І зробили, воно досьогодні працює: гарні доріжки, вимощені фемами, освітлення сучасне, дощова каналізація, клумби у вигляді альпінарію з використанням природнього каменю. На сьогодні ми хочемо продовжувати таку практику – і це знаходить відгук у підприємців, оскільки така політика працює на них.
І ще багато прикладів такого розуміння. Скажімо, власникам виставкового центру на метро «Лівобережна» запропоновано облагородити перехід від метро до місця відправлення транспорту на Нікольську Слобідку або у вигляді естакади, або як підземний перехід. Ще приклад – проблема парковки коло цього ж таки виставкового центру. Зараз автомобілі займають чималу смугу, але це теж треба вирішувати, і підприємці це розуміють.
Співпраця бізнесу й влади – це саме те питання, яке ми маємо постійно розвивати. Адже лише таким чином можна досягнути європейського рівня. Є в нас провідні підприємства, де дбають не лише про якість продукції, не лише про її продаж, але й про забезпечення робітників гарними умовами праці й відпочинку, розвиток іміджу підприємства. Це, насамперед пат «Укрпластик», ПрАТ «Фанплит», ТОВ «Євро-реконструкція», ТОВ «Київміськвторресурси», ТОВ НВФ «Ірком ект» тощо. Про них згадували нещодавно – під час зустрічі з керівниками підприємств району. Порадив іншим подивитися на методи їхньої роботи, запозичувати досвід.
Що ж стосується малого та середнього бізнесу – проблема дуже серйозна, її треба вирішувати комплексно. МАФи (кіоски), з одного боку – проблема для мешканців навколишніх територій. Адже це – антисанітарія, загромадження прибудинкових територій та тротуарів, труднощі з пересуванням, безлад і натовп. З іншого боку – це проблема працевлаштування тамтешніх працівників, відсутність елементарних умов – води, каналізації. Узимку – максимум обігрівач, тому трапляються й пожежі. Праця дуже схожа на рабську. Однак і цим людям треба десь працювати. Тому просте знесення МАФів питання не вирішує.
Який вихід? Він бачиться в багатосторонній реконструкції території району, облаштуванні спеціально обладнаних приміщень на перших поверхах будинків, реконструкція підземних переходів, розбудова нежитлових приміщень. Тому будь-який проект, що реалізовуватиметься на території столиці, повинен передбачати саме таку комерційну складову. Ми це враховуємо і при плануванні, наприклад, Ленінградської площі – там навіть вдень постійні затори. Треба вирішувати проблему, будувати транспортну розв’язку. А під землею – обладнаний торговельний комплекс, як на Майдані Незалежності та багатьох інших територіях. Тоді ми вирішуємо і транспортну проблему, і проблему кіосків, і проблему працевлаштування працівників МАФів. Під землею – широкий перехід, обабіч – торгівельні приміщення. Це по-європейському.
У нас існує національна, міська програма розвитку та підтримки малого та середнього бізнесу, на сайті інформація з її виконання – можна ознайомитися та брати на озброєння.
Треба лише наполегливо працювати та знаходити нові шляхи розвитку. У нас в районі є чимало прикладів такого стрімкого зростання. Назву типовий – теперішня компанія «Воля» колись починала з облаштування кабельним телебаченням одного-двох будинків. Зараз це один із провідних постачальників телекомунікаційних послуг в Україні.
Слід пам’ятати, що представники влади і бізнесу – всі ми кияни. І маємо розуміти свою відповідальність за столицю – це головне.
Насамкінець хочеться побажати всім підприємцям, а особливо учасникам «Громадянського Корпусу», розвитку свого бізнесу. Щоб це їм приносило задоволення не лише у фінансовому плані, але й в моральному. Щоб задоволені були люди, які у них працюють – задоволені тим, що працюють саме на цього підприємця, саме у цьому колективі, фірмі. Звичайно ж бажаю взаєморозуміння з владою у вирішенні всіх проблем. А також – благополуччя всім та успіхів у їхніх справах!
Коментарі
ВКонтакте