Олександр Пабат, депутат Київради: «Ми створимо єдині правила для підприємців-власників тимчасових споруд»

• | Друк |

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 18 березня 2014, 12:11

Перегляди: 2025

Про роботу комісії з впорядкування діяльності тимчасових споруд (МАФів) у Києві та філософію нових правил для підприємців «Громадянському Корпусу» розповів депутат Київради Олександр Пабат.

 

- Олександре Вікторовичу, яка історія стоїть за сьогоднішньою ситуацією з МАФами?
- На жаль, проблема неврегульованості статусу тимчасових споруд, або малих архітектурних форм, налічує не один, не два роки, а, практично всі двадцять років незалежності України. У 90-х вони явочним порядком почали з’являтися усюди. Вчора їх не було, а сьогодні – вже є.
Всі ці роки влада намагалася відсторонитися від вирішення цього питання. Вона займала таку позицію: це проблеми самих підприємців, тож хай вони діють за відомим принципом «спасіння утопаючих». Тому підприємці були змушені вирішувати їх з тими, хто до них приходив начебто контролювати.
Такий стан речей зберігався протягом 15 років, але за останні п’ять років відбулися певні зміни. У цьому секторі значно виросла конкуренція. Почали потужно розвиватися великі супермаркети, торгівельні комплекси, і значну кількість найменувань продукції втратило сенс розміщувати на полицях тимчасових споруд. Але разом з тим виявилося, що деякі номенклатурні одиниці стало вигідніше купувати саме там.
- Тобто, для МАФів прийшла нова епоха?
- Вони поділилися на дві частини. Одна була пов’язана зі стовідсотково чесною діяльністю – квіти, преса, прохолоджувальні напої, швидке харчування. Друга ж – з  виключно недобросовісною: алкоголь на розлив, продаж безакцизної, контрафактної продукції, що давало великі прибутки.
Саме у нечистих на руку підприємців, за такої рентабельності, виникла ідея: мовляв, давайте, ми будемо ставити свої точки де завгодно і як завгодно. Нас не цікавить, що їх можуть закрити, єдине, що нас хвилює, це отримання максимального прибутку за мінімально короткий строк.
До цього процесу приєдналися і підприємці, які ніколи в житті цим не займалися, але побачили, що поріг входження у бізнес тут дуже невисокий, але прибуток, хоч і тимчасовий, досить великий.
Тож у Києві сформувалося три групи підприємців. Перша група – це доброчесні підприємці, які мають один і декілька МАФів. Друга – це ті, хто має один МАФ і безпосередньо у ньому працює. І третя група – це ті «горе-підприємці», які не вкладаючи жодних коштів, не маючи жодних документів, торгуючи таким товаром, який взагалі не можна продавати,  отримують максимальний прибуток.
Звичайний киянин не повинен у всьому цьому розбиратися. Йому здається, що все законно й все в порядку. Та коли МАФи почали у великій кількості з’являтися будь-де, у людей виникло природне невдоволення.
- Які кроки зробила міська влада, щоб впливати на ситуацію?
- Вже під керівництвом голови Київської міської держадміністрації Олександра Попова було розроблено перший більш-менш конкретний документ «Щодо деяких питань організаційної єдності з видачі ордерів на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) від 28.10.2010 року». Але у зв’язку з тим, що це був перший регламентуючий документ у цій галузі, реалізація всіх процедур, які були там прописані, у багатьох випадках або виключала, або взагалі унеможливлювала їх виконання.
Саме тому була створена наша тимчасова комісія, і за цей час, саме завдяки нашій роботі, було напрацьовано більше десятка тільки одних змін до різних варіантів рішень.
І, виходячи з цього, ми змогли налагодити діалог між владою та підприємцями. Ми змогли відділити зерно від полови – доброчесних і порядних підприємців від тих, кого окрім прибутків ніщо не цікавить. Ми змогли відсторонити МАФи, які торгують алкоголем і тютюном від шкіл, і змогли розробити нормальні чіткі правила, коли розташування тимчасової споруди взагалі не можливе. Паралельно й від Мінрегіонбуду надійшов наказ, який регламентує цю діяльність.
- На якому етапі зараз перебуває робота комісії?
- Сьогодні ми вже зрозуміли, що вносити зміни до того проекту рішення, можливо, вже не є вірним, і тому підготували цілком новий проект, який увібрав до себе всю ту роботу, яка відбувалася протягом року.
На останньому засіданні комісії ми, по-перше, прозвітували про те, яку кількість нормативних актів випустила Київська міська держадміністрація і затвердила Київська міська рада. По-друге, запропонували на широке обговорення той проект рішення, який би увібрав до себе, з одного боку, весь накопичений нами досвід, а з іншого – врахував би кроки, запропоновані Мінрегіонбудом, а також підтримані підприємцями. А також розвіяли міфи про якийсь переділ ринку, про те, що зайдуть нібито якісь нові мегакомпанії, які всіх старих примусять піти.
Голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов поставив задачу дослухатися до підприємців, бо саме вони працюють, і киян, бо саме вони є користувачами, а не до чиновників і депутатів.
Другим етапом нашої роботи буде збір усіх пропозицій, обговорення цього питання на комісії, яку очолює Людмила Денисюк. Як на мене, саме ця комісія сьогодні поєднує й фахівців адміністрації, і депутатів, і підприємців Києва. І тільки після цього буде запропоновано на обговорення вже остаточний варіант рішення, яке буде подано на затвердження Київрадою.
- Ви наполягаєте на зміні поняття «МАФ» на «тимчасову споруду». Чому?
- Ще у радянські часи, коли комерційної діяльності фактично не було, будь-що – чи то альтанка, чи лавочка, урна або кіоск з державною торгівлею – називалося малою архітектурною формою. Іншими словами – елементом благоустрою. Який-небудь павільйончик «Морозиво» належним чином вписувався у дизайн, оформлення вулиці. Таких об’єктів було не так багато і вони практично нічим не відрізнялися від інших елементів благоустрою. І займалася їхньою підготовкою, розміщенням, документацією саме Головархітектура, бо МАФи вважалися архітектурними елементами.
Сьогодні ж, коли у цих архітектурних елементах відбувається комерційна діяльність, що передбачає такі речі, як асортимент, товар, якість, ціна, режим роботи, контингент споживачів, то, звичайно, бути просто «малою архітектурною формою» вони вже не можуть. Це ж не альтанка, лавочка, урна, де не відбувається комерційної діяльності.
І звісно, архітектурний чинник вже не може бути головним визначальним фактором для кіосків. Тож, за логікою, тимчасові об’єкти мають бути у веденні або управління обслуговування населення, або управління торгівлі чи підприємництва, які мають безпосереднє відношення до комерційного використовування об’єкта.
Тому, і у Мінрегіонбуді, і у нас поняття «мала архітектурна форма» була замінена на «тимчасову споруду», що набагато більше відображує ту діяльність, яка відбувається у даному об’єкті.
- Часто можна почути, що треба брати приклад, скажімо, з Сінгапуру або йти у бік Європи. Яке ваше ставлення до цього?
- Ми, на жаль, постійно «кудись йдемо» - то ми йшли до Росії, то до Європи – вже, як то кажуть, ноги збилися. І чомусь не можемо згадати своє минуле. Між тим, у нас завжди були ярмарки, а це ніщо інше, як  виїзна торгівля, говорячи сучасною мовою. У нас завжди були шинки й такі собі «підшинки» – невеличкі споруди, де люди могли перекусити. Тому я за те, щоб ми нікуди не йшли. Але, користуючись досвідом розвинених країн, ми повинні забезпечити для себе комфортне існування.
Взяти, наприклад, такі міста, як Шанхай чи Сінгапур. Колись вони потерпали від безладу вуличної торгівлі, бруду та антисанітарії. Але там змогли навести лад, який може слугувати за взірець.
Є різні шляхи впорядкування вуличної торгівлі. Цікавий у цьому питанні є приклад Нью-Йорку. Для виїзної торгівлі там чітко визначено, аж до сантиметру, конкретні місця, кожне з яких занесене до реєстру.
Ми взяли за приклад досвід європейських країн, звідки запозичили ідею створення схеми розташування тимчасових споруд. Там вони розташовані виключно на чітко відведених для цього територіях з відповідно визначеним асортиментом.
Вивчаємо також російський досвід, зокрема Москви. Там розділяють такі поняття, як тимчасові споруди, пересувні технічні споруди для проведення торгівлі та «палатки».
У різних країнах різні критерії під різні речі. Але, звичайно, ми не можемо наслідувати все.
- Ви не раз зауважували, що слід відмовитися від риторики підготовки до Євро-2012. Що ви маєте на увазі?
- Здається, ми вже всі розуміємо, що Євро-2012 – це не Армагедон і не манна небесна, а просто чемпіонат Європи. Це спортивна подія, яка має свої терміни проведення. І ми чудово розуміємо, що вже у серпні мало хто буде згадувати про те, як готувалися до Євро-2012. І саме тому всі ті спекуляції, які можна спостерігати зараз навколо цієї теми, скоро остаточно зійдуть нанівець. Ми визначаємо такі правила, які діятимуть і через місяць, і через півроку, і через рік.
- І все ж, наскільки ефективними ви бачите зусилля з упорядкування вуличної торгівлі У Києві?
- У будь-якому виді комерційної діяльності є свої періоди. Колись було надзвичайно вигідно займатися обміном валют. Зараз ця вигода повністю втрачена, бо все регламентовано банківськими установами. І на сьогодні пунктів обміну валют є вже не так багато.
Надзвичайно вигідно було для когось мити вікна машин на перехрестях. А зараз так багато автомийок, що вже важко й зустріти автомобіль з брудними стеклами.
Так само буде й з тимчасовими спорудами. Просто не слід форсувати процес і прискорювати події. Бо були й такі заклики, що, мовляв, давайте ми їх всі позакриваємо! Або – давайте їх всі дозволимо. Ми ж кажемо – ні, давайте просто визначимо правила, відповідно з якими вони будуть працювати.
На сьогоднішній день у нас, хоч і в попередньому варіанті, все ж таки існує схема. Близько 7 тисяч підприємців вже сплатили пайову участь і сьогодні не мають проблем з перевіряючими та правоохоронними органами.
І, що найголовніше, на сьогоднішній день змінилося ставлення до теми МАФів. З актуальної і навіть скандальної вона нарешті виходить на рівень нормального і цілком прозорого бізнесу зі своїми чіткими, хай ще не до кінця, але - правилами.

Інтерв’ю взяв Олександр КИРИЧЕНКО

 

• < Попередня
• Наступна >