В’ячеслав СОЛОШЕНКО: Єдиний новий порядок здійснення підприємницької діяльності – це вимога часу

• | Друк |

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 18 березня 2014, 12:29

Перегляди: 5446

Про своє ставлення до МАФів, бачення того, як організувати пересувну торгівлю, та інші питання благоустрою столиці в інтерв’ю «Громадянському Корпусу» розповів директор КП «Благоустрій» В’ячеслав СОЛОШЕНКО.

 

- В’ячеславе Володимировичу, зараз літо, спека. Які завдання є першочерговими для вас у цей час?
- На сьогоднішній день наша інспекція зайнята у більшій мірі контролем за станом зелених зон. Зараз стоїть досить пожежонебезпечна погода, трава висохла від сонця, і тому операція «Покіс», як ми її називаємо, є головним пріоритетом нашої роботи.
Крім того, ті інспектори, чиї сектори безпосередньо стикаються з річками та озерами, де зараз відпочиває безліч людей, стежать за санітарним станом берегів. Адже при такому скупченні відпочиваючих обов'язково з'являються купи недоїдків, всілякого сміття. Це інший напрям нашої роботи – операція «Пляж».
- Які проблеми пов’язані з новими тимчасовими торговими точками, що з'являються у літній час?
- Зазвичай це сезонна торгівля, а також «розливні» точки, шаурма в наметах, дині, кавуни тощо. Але до нашої компетенції, на жаль, відносяться тільки питання розміщення, а не функціонування цих точок. Цим займаються інші управління, які можуть щось забороняти або дозволяти. За «розливайками» ми стежимо, щоб вони не смітили навколо себе. За такі порушення штрафуємо. На сьогоднішній день, згідно ст. 152 Адміністративного кодексу, для підприємств сума штрафу складає від 800 до 1700 грн., для ФОП – від 365 до 800 грн.
- Хто контролює дотримання правил благоустрою в Києві?
- Контроль здійснюють наші інспектори. На сьогоднішній день структура виглядає таким чином. Є Головне управління контролю за благоустроєм з десятьма інспекторами – по одному на кожен з 10 районів міста. Вони курують інспекторів районних відділів та інспекторів  КП «Благоустрій». Кожен район, у свою чергу, розбитий на 45 секторів. Загалом по місту працює 170 інспекторів.
- Не можемо не торкнутися теми МАФів. Ще недавно ця тема була чи не головною в питаннях благоустрою міста. Як йдуть справи з ларьками сьогодні?
- Так, у багатьох дійсно складається враження, що ми тільки тим і займаємося, що зносимо кіоски. Звичайно ж, це, м'яко кажучи, не так. Тим не менш, питання МАФів залишається важливим для нас. Особливо тих, які торгують алкоголем. Багато хто з них у списках на демонтаж йшов через управління внутрішніх справ. Ми їх коректно направили на розгляд робочих груп при КМДА, які перевіряють дані по кожному району, тому що в цих списках було багато помилок. Ось приклад. Згідно списків на демонтаж ми приступили до знесення кіоску на Попудренка, 7. А протокол засідання робочої групи на той момент до нас чомусь не надійшов, хоча він і був на руках у господарів. На місці провели заміри, і я особисто переконався, що відстань до кіоску становила більш 100 м. Тоді ми одразу припинили демонтаж, доручивши власникам подати документи на комісію, щоб зняти з нас зобов'язання про знесення кіоску. На мою думку, щоб не було подібних непорозумінь, повинен бути єдиний новий порядок здійснення підприємницької діяльності. Він має бути затверджений на найближчій сесії Київради, 20 вересня. Нинішня пайова участь – це тимчасовий захід, для того, щоб підприємець не заплутався у різноманітних платежах, а платив до бюджету міста.
- Що передбачатиме новий порядок?
- У ньому повинно бути рішення того, що ми називаємо питанням «довгих документів». Тобто, щоб людина, отримавши ці документи, знала напевно, що у найближчі, скажімо, п'ять років ніхто і ні з якого приводу не має права його знести. Природно, це має бути за умови дотримання ним усіх вимог і зобов'язань. А демонтаж можливий тільки у випадку форс-мажорних обставин. Як, наприклад, у випадку на Борщагівській, 128, де ми зняли три кіоски, тому що там прорвало трубу в півтора метра діаметром і утворилася воронка шириною в 15 метрів.
Новий порядок вирішує питання землі, а для МАФів це найголовніше питання. Тому що, якщо його не вирішити, будь-який прокурор може зробити припис про те, що питання, згідно земельного законодавства, не вирішено і цей ларьок буде демонтовано. Тому що, згідно земельного законодавства, на все, що знаходиться на землі, має бути один з трьох документів: акт на власність землі, договір оренди і, якщо це державне або комунальне підприємство, договір постійного користування. Якщо цих документів немає, то, вважайте, такий об'єкт є незаконним.
- Скільки всього демонтовано ларьків цього року?
- В цьому році силами КП «Благоустрій» знесено 830 кіосків. Крім того, в березні-квітні, була програма знесення МАФів районами, але статистики я не маю. У зв’язку з питанням демонтажу кіосків хочу підкреслити: у цих випадках повинен бути єдиний арбітр. Це новий порядок здійснення підприємницької діяльності, який розставить всі крапки над «і».
Але ті ларьки, які стоять з порушеннями і можуть спричинити цим якісь наслідки, я б знімав. Також я б демонтував і нові, які зараз з'являються в чималій кількості, тому що, на мою думку, їх вже в Києві більш ніж достатньо. Щодо інших, які зараз платять пайову участь, все вирішить новий порядок. У цьому бізнесі залишиться той, хто буде виконувати умови міста.
- Як ваше ставлення до сезонної виїзної торгівлі, лотків і тому подібного?
- Негативне. На сьогоднішній день в місті достатня кількість торгових майданчиків на ринках, міні-ринках, торговельних рядах, які знаходяться під контролем санстанції, де купувати продукти безпечно. Я категорично проти торгівлі «на лотках» і всякого роду стихійної торгівлі. Взяти такий приклад, як торгівля біля станції метро «Героїв Дніпра». Я прожив там достатній час і спостерігав, як змінювалася ситуація. Інфраструктура там завжди була досить розвинена: два супермаркети, великий ринок і гастроном. І вони, за великим рахунком, покривали всі потреби людей. Пізніше з'явився ще ринок «Явір», торговий центр «Люкс». Потім – величезний «Дрім-таун», «Островок». Ринок, який був раніше, теж за цей час розрісся. Тобто, нинішня інфраструктура дозволяє обслужити всіх людей, які там живуть, включаючи тих, хто проходить на маршрутки до Вишгорода. І, незважаючи на це, пройти там неможливо: стихійна, несанкціонована торгівля, МАФи забивають собою всі проходи. Між тим, 30% простору самого ринку є вільним. Виникає питання: кому це потрібно? Я знаю точно, МАФи там абсолютно не потрібні.
- Але ви не проти існування ларьків у принципі?
- Я навів приклад району з і без того розвиненою торгової інфраструктурою, але який без потреби захаращений різними МАФами та стихійною торгівлею. Але, якщо говорити про інші райони, наприклад, центр Києва, то вони там цілком доречні. Я чітко розділяю їх на три напрямки. Це газетні кіоски, тютюнові кіоски та точки для перекусу на ходу, хот-доги та інший, як ми називаємо, фаст-фуд. Плюс, в літній період, морозиво, прохолодні напої, квас. Це те, що я вважаю цілком доречним на вулицях міста і навіть необхідним.
Але тільки не алкогольні напої і пиво в тому числі. Не потрібні МАФи під сумки, одяг, посуд, мобільні телефони, побутову техніку та інші товари. Для цього існують магазини, в яких, погодьтеся, ви не так ризикуєте придбати неякісну річ або китайську підробку.
- А що ви скажете про пересувну торгівлю кавою з автомобілів?
- Ці машини мають державні номери, а тому фактично є пересувними засобами, а не елементами благоустрою. Вони випадають з нашої сфери. Ми можемо їх покарати – оскільки вони продають харчовий продукт – хіба що у випадку, якщо поряд з ними немає урни, і не дотримується порядок біля цієї автокав’ярні. Інспектори ДАІ також не можуть їх покарати, оскільки ці машини не порушують правил дорожнього руху.
Тим не менше, вони несуть в собі приховану небезпеку. Автокав’ярні працюють на газових установках, на одному балоні і ще два – запасних. При цьому балони перемикає сам водій-продавець. Якщо у нас вдома виникає якесь, навіть просте, питання по газовому устаткуванню, ми все ж викликаємо майстра. А тут таке кричуще порушення правил безпеки.  І от, уявімо, покупець буде стояти з сигаретою, а в цей час відбудеться витік газу, то, враховуючи три балони плюс бензобак автомобіля, вибухне так, що мало не здасться. Тому, я вважаю, що у такому вигляді їх треба заборонити.
- Як це робиться в інших країнах? Як там організована торгівля на колесах?
- Найбільш продумана, на мій погляд, система в США. Наприклад, в Нью-Йорку вся торгівля з трейлерів прив'язана до певних точок, до яких вже підведені електрика, вода, лічильники. Тобто, підприємець отримує дозвіл від міської влади і торгує собі спокійно на підготовленому, з усіма необхідними комунікаціями місці. Я вважаю, що це був би ідеальний варіант і для нас. Але для цього потрібна воля самих представників такого роду бізнесу. Тобто, щоб умовна, скажімо, «асоціація пересувної торгівлі» підготувала свої пропозиції та направила їх на розгляд Київради, всіляко просувала і лобіювала свою програму. І не треба тут винаходити велосипед, потрібно скопіювати чийсь успішний досвід, осмислити його стосовно до наших умов і конкретно все прописати – місця дислокації, кількість точок тощо. Можна навіть для початку не брати все місто, а відпрацювати схему в рамках одного району.
- Туалети, урни – як передбачається вирішувати ці питання благоустрою столиці?
- Що стосується туалетів, тут складніше, тому що за всіма вимогами відкрити туалет рівнозначно тому, що і відкрити харчоблок. Потрібно підводити воду, каналізацію. Багато в чому ця проблема вирішується за рахунок вбиралень у пунктах громадського харчування, кафе, але, згоден, громадських туалетів треба більше, і ми поступово вирішуємо це питання.
Урни були прибрані з міркувань безпеки, після сумних подій в Дніпропетровську. Зараз скрізь встановлені легкі, з поліетиленовими мішками. Вони дуже зручні в експлуатації, але непрактичні – рвуться та прогорають. Тому ми працюємо над програмою «Безпечна урна», і незабаром у місті з'являться нові, прозорі, металеві.
- Київ не можна уявити без парків і тінистих вулиць. Але прогулюючись містом, відзначаєш, що лавочок стає все менше.
- Щодо лавочок, головна проблема – це вандалізм, людське безкультур'я. Ми регулярно їх ставимо, і регулярно їх ламають. Особливо в спальних районах. Там вони найпростіші: дві бетонні стійки та дерев'яні дошки між ними. Типова картина у дворах – стирчать одні стійки. І найприкріше при цьому, що ламають їх ті ж, хто там живе, хто збирається у цих лавочок. Це просто біда якась.
Але що стосується місць відпочинку, красиві лавочки сьогодні встановлює в парках КП «Зеленбуд». Це і алея на бульварі Лесі Українки, і оновлений парк Партизанської слави. Зараз триває реконструкція скверу по вулиці Мартиросяна на Солом'янці і там теж встановлюються нові лавочки.
Я киянин, і дуже люблю наше місто, парки, сквери. І мені подобається працювати в сфері благоустрою задля того, щоб Київ був сучасним і затишним.

Інтерв’ю взяв Олександр КИРИЧЕНКО
Фото Олександра КОЗАЧЕНКА

 

• < Попередня
• Наступна >