Протоієрей Андрій Павлов, настоятель храму Св. Царственних Стастотерпців (м. Київ, вул. Богатирська, 30): «Зупинятися не можна – ми духовно підтримуємо батьків та дітей у радості та скорботі»
- Деталі
- Опубліковано: Вівторок, 18 березня 2014, 13:02
- Перегляди: 2145
ГО «Громадянський Корпус» постійно проводить соціальну роботу, допомагає лікарням та інтернатам, ветеранам, дітям з малозабезпечених сімей. В продовження такої роботи президент організації Роман Солодкий відвідав храм Св. Царственних Страстотерпців при Київській дитячій клінічній лікарні №1 (вул. Богатирська, 30) та провів розмову з настоятелем храму протоієреєм Андрієм Павловим. Отець Андрій розповів про сьогоднішні проблеми приходу, про плани на майбутнє, одним з яких є добудова основного храму та облаштування гарного дитячого майданчика, першу суму для якого виділив Роман Солодкий. Президент «Громадянського Корпусу» висловив сподівання, що до його ініціативи приєднаються й інші учасники та партнери «Громадянського Корпусу».
До служби я прийшов не одразу – після роботи медпрацівником, вже в досить зрілому віці. Моїм духовником на довгі роки став протоієрей Роман Косовський, який довгий період служив у Свято-Іллінському храмі на Подолі. З його благословення я протягом півроку був послушником при Свято-Успенській Почаївській лаврі, ніс послух паламаря та читця у Свято-Іллінському храмі, навчався в семінарії та був рукоположения у сан диакона та священика. Потім я отримав благословення на заснування храму при дитячій лікарні на вул. Богатирській.
Директор Республіканського центру реабілітації дітей с органічними ураженнями нервової системи МОЗ України, розташованого на території лікарні, виділив нам дві кімнати, там ми перебували протягом двох років, поки з Божою поміччю разом з прихожанами збудували храм. З благословення протоієрея Романа Косовського храм було освячено в честь Святих Царственних Стастотерпців.
Все тут робилося власними силами – потихеньку, але без зупинки.
Зупинятися не можна, тому що ми виконуємо дуже важливу місію – духовно підтримуємо батьків та дітей в радості і (на жаль буває і таке) – в скорботі. В будь-якому випадку тут можна знайти розраду, деякі відкривають тут свій шлях до Бога. Багато приїжджає вже не до лікарні, а саме в храм – у нас є кілька десятків постійних прихожан. І те, що ми робимо – угодно Богу, він дає нам постійно такі знаки. Наведу кілька прикладів.
Якось під час служби вбігла жіночка в сльозах і почала благати помолитися за її дитину – та перебувала на обслідуванні в дуже поганому стані (щось з кров’ю було негаразд). Ми помолилися, службу продовжили потім. Так тривало на протязі тижня, дитині покращало і вона вже почала відвідувати храм самостійно. Що з нею точно було – досьогодні не зрозуміло, однак зараз дитина видужала.
Інший знаковий випадок: заходжу до палати, там незвичайний підліток у візку – з «дредами», кільцями де тільки можна – такий… «неформал», щось малює у зошиті. Подивився – малюнки зроблені майстерно, але… якісь чорти, моторошні малюнки. Приніс йому зображення Іоанна Хрестителя – він дуже гарно намалював.
Потім хлопець привіз нам в подарунок ікону Святих Царственних Страстотерпців. Зараз він навчається у себе в Білорусі дизайну та відвідує іконописну школу, пише ікони у стародавній техніці, сам подорожує у власному автомобілі. Він приїжджає до Києва в гості, а якось ми відвідували з ним Глинську пустинь.
І такі події відбуваються досить часто – треба тільки прислухатися до себе, до своєї душі. Одного разу йшов через гаражі, щось побачив серед мотлоху, почав розкопувати – а там скульптура «Покрова Пресвятої Богородиці». Викупили її у господаря за чималеньку суму, відреставрували і зараз вона зустрічає всіх прихожан та відвідувачів.
Зараз думаємо про оновлення дитячого майданчика – ми колись зробили дещо власноруч, однак за кілька років воно почало руйнуватися. Тому звертаємося до небайдужих громадян з проханням допомогти у цій благій справі. Докладну інформацію ви можете отримати за телефоном: (063) 871-69-27 або звернувшись на електронну пошту: novomucheniki@mail.ru.
Коментарі
ВКонтакте