Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при КМУ: «Бізнес повинен бути прозорим, чесним, здатним до генерації нових ідей»

• | Друк |

Деталі

Опубліковано: Вівторок, 08 квітня 2014, 15:43

Перегляди: 2886

Одним із основних напрямків роботи «Громадянського Корпусу» є налагодження співпраці бізнесу та влади, часто – спільно з іншими громадськими організаціями та об’єднаннями. У березні 2012 року наша громадська організація підписала меморандум про співпрацю з Радою підприємців при КМУ. Леонід Петрович Козаченко – голова РП при КМУ, підприємець та громадський діяч, розповідає про свій погляд на розвиток бізнесу, діяльність Ради підприємців та плани організації.

Рада підприємців при Кабінеті Міністрів – це дорадчий консультативний орган Кабінету Міністрів, який створено уже давно (він існує вже впродовж двадцяти років). В урядовій практиці такі інструменти використовуються не вперше, час від часу реорганізовуючись, пристосовуючись до потреб часу. Першим керівником Ради підприємців був В.Сумін, далі Є.Уткін, потім – Євген Червоненко, В.Гуржос, Д.Швець, К.Ляпіна, та Оксана Продан. Всі вони мали одне завдання – зібрати разом людей, щоб говорити про проблеми, що стримують розвиток малого та середнього бізнесу, довести ситуацію до керівництва Кабінету Міністрів і, в разі необхідності, реагувати на болючі питання бізнесу.

Коли мені запропонували очолити Раду підприємців, я подякував за довіру та погодився. Це було неважко – принаймні останні двадцять років я завжди очолював якусь громадську структуру, брав активну участь у розбудові громадянського суспільства, це перше. Друге – це досвід роботи віце-прем’єр-міністром КМУ.

Розповідаючи про наші досягнення за останні роки, немає сенсу виділяти якісь окремі, рутинні епізоди. Краще наведу один яскравий приклад – Податковий майдан. Така непересічна подія у житті бізнесу та його стосунках з владою засвідчила величезну кількість проблем. Та все-таки, думаю, тоді владі вдалося почути та зрозумітилюдей з протестними настроями, зробити все для максимального врегулювання проблем, які їх хвилювали на той час і забезпечити, скажімо так, дещо кращі умови функціонування малого та середнього бізнесу, якому зажди було непросто.

Я, звичайно, не хочу проводити паралель з Євромайданом – зараз дещо інші обставини, тут є і підприємці, і представники різних верств населення нашої держави. Однак сьогоднішні події пов’язані не тільки із зовнішньою політикою України, вони, насамперед, викликані внутрішніми проблемами, які тривалий час не вирішуються. Зокрема, я маю на увазі й такі, що найбільше хвилюють бізнес: корупція, проблеми судової гілки влади, регуляторна політика, доступ до фінансових ресурсів та інші.

Якщо говорити про створення і координацію роботи регіональних рад підприємців, то зроблено чимало. Такі ради створені практично в усіх обласних державних адміністраціях. Вони проводять свої засідання, мають свої сайти (посилання на які є на нашому центральному сайті Ради підприємців), на яких можна відстежувати життя бізнесу в регіонах.

Ми практикували проведення виїзних засідань Ради центральної, запрошували представників з усіх регіонів, проводили такі засідання в Івано-Франківській, Полтавській, Львівській областях, планували провести спільне засідання Львівської ради підприємців разом із Донецькою у м. Донецьку. Але політичні події, які розпочалися наприкінці минулого року, скоригували ці плани.

Робота рад у регіонах має певні особливості. В одному випадку вона непогано проводиться, в інших випадках лунає критика роботи рад. Ми завжди реагуємо на цю інформацію, обов’язково ведемо перемовини як з головами місцевих рад підприємців, так і з керівництвом областей, оскільки часто трапляється ситуація, коли воно не реагує належним чином на потребу в такому інструменті, в спілкуванні з бізнесом на регіональному рівні. Відтак доводиться застосовувати індивідуальний підхід, розглядати кожну ситуацію окремо та вживати заходи задля позитивного результату.

Крім організації зворотного зв’язку з місцевими адміністраціями, ми провели низку заходів на рівні Ради підприємців при Кабінеті Міністрів. Це були конференції за участю представників європейських країн, які ділились своїм досвідом вирішення проблем розвитку малого бізнесу.

Ми проводили в Кабінеті Міністрів круглі столи з питань фінансування та інвестування з представниками США, там були фахівці із Чиказької біржі. Ми проводили заходи з урядовцями та громадськими діячами з Польші стосовно досвіду сприяння розвитку малого бізнесу. Ми також дуже часто зустрічалися з представниками різних міжнародних організацій, такими як Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC), Світовий банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, FAO, інших структур, які спільно з нами проводили заходи, до яких залучалась велика кількість людей.

Ми будемо продовжувати цю роботу, будемо активніше використовувати наші зв’язки за межами України, братимемо участь у заходах за кордоном і запрошуватимемо іноземних спеціалістів до нас, збираючи представників бізнесу, і розглядаючи ті чи інші проблемні питання, які сьогодні хвилюють українців.

Що зараз можна порадити підприємцям? Дуже важливо, щоб малий і середній бізнес, незалежно від того, в якій сфері він здійснюється, мав би захист на рівні відповідних профільних асоціацій. Тому що сьогодні кожному суб’єкту господарювання дуже важко самостійно вирішувати існуючі серйозні проблеми.

Ми багато говоримо про те, що у нас, на жаль, процвітає корупція. Не так просто боротись сьогодні з корумпованими чиновниками наодинці. Шансів втратити свій бізнес взагалі більше, ніж виграти. Боротися набагато простіше, об’єднавши зусилля своїх партнерів, можливо навіть і конкурентів – тих, які працюють у цьому сегменті бізнесу, створивши відповідну профільну асоціацію, яка повинна відстоювати твої інтереси та захищати тебе. Це дуже важливо. Звичайно, потрібно, щоб ця структура була визнана й владою, і щоб вона стояла на конструктивних позиціях, тоді можна розраховувати на успіх. Це перша порада.

Друга порада: сьогодні наше суспільство прагне відкритості та прозорості. Відтак у будь-якій сфері бізнесу потрібно використовувати сучасні засоби комунікації, в першу чергу – безпровідний Інтернет. Навіть якщо ти маєш невеличку крамничку, ти повинен знати про життя за межами твого міста, країни та бачити, що відбувається в сегменті твого бізнесу в світі. Для цього потрібно принаймні знати англійську мову – кожному підприємцю варто звернути увагу на цю деталь. Щойно ви оволодієте нею хоча б на середньому рівні – зовсім по-іншому відчуєте себе в бізнесі. Можливо, надалі слід буде вчити китайську мову, тому що китайська економіка з кожним роком міцнішає. Експерти прогнозують, що найближчі десять років вона стане економікою номер один.

І ще одна порада – сьогодні, навіть коли ти дуже добре почуваєшся, бачиш, що твій бізнес розвивається динамічно, ніколи не слід розслаблятися. У ринковій економіці будь-якої хвилини може відбутися щось несподіване, виникнути серйозне ускладнення. Завжди треба мати якусь перспективу диверсифікації свого бізнесу, бачити якісь інші напрямки, якими можна скористатися у будь-яку хвилину. Тоді можна буде продовжувати свою діяльність, можливо, навіть кращу, з іншим напрямком.

Здатність до генерації нових ідей, готовність до новацій – непроста якість. Якщо ти цього не вмієш, треба вчитись. Але ніколи в бізнесі не буває успіху постійного – не буває так, що почавши з чогось, можеш все життя цим займатись і постійно будеш успішним. Все розвивається, все рухається вперед, тому й тобі необхідно рухатися.

Також потрібно завжди бути чесним і порядним. Якщо хоч один раз ошукаєш свого клієнта, якщо обдуриш свого партнера, навіть якщо ти думаєш, що він про це не знає, це обов’язково тобі віддасться рано чи пізно. А якщо ти завжди відкритий і чесний з усіма, тобі буде простіше вести свій бізнес, йти по своєму життю.

І найголовніше: є така важлива обставина для бізнесу – бути в тому місці й у той час, коли необхідно. Коли в дуже успішних людей питають: «Як ви стали такими?», у відповідь часто чують, що вони змогли опинитися в тому місці й у той час, коли це було потрібно. Бажаю, щоб вам щастило, щоб ви завжди могли опинитися там, де це потрібно, щоб отримати максимум того, чого бажаєте!

Довідка:

Раду підприємців при КМУ вперше було створено у березні 1993 року, як консультативно-експертний орган уряду. До її складу під головуванням В. Суміна увійшли 16 представників об’єднань бізнесу. Вже через 3 місяці постановою від 10 червня 1993 р. №441 Раду підприємців було перейменовано у Раду промисловців та підприємців при Кабінеті Міністрів України та розширено її склад до 30 членів. У листопаді 1993 р. Раду було ліквідовано.

Вдруге Рада підприємців була створена постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1997 року № 1018 і очолив її Є. Червоненко.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2000 року №315 було затверджено нове Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України, яким розширено її повноваження, зокрема: Голова Ради підприємців може брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, утворених ним урядових комітетів, у нарадах, які проводяться міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади з питань підприємництва.

У 2007 році Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України не працювала.

Втретє Раду підприємців було відновлено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №54 і затверджено Положення про неї. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №836-р затверджено склад Ради та її Голову – О. Продан.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №518 внесено зміни до Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України щодо права участі її представників в атестаційних комісіях і конкурсних комітетах, а також змінено механізми формування складу Ради. До складу Ради введено не лише представників всеукраїнських об’єднань, але й представників громадських рад при центральних органах виконавчої влади та регіональних галузевих рад підприємців.

17 травня 2010 року Кабінет Міністрів України постановою №344 скасував вибори голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України її членами, встановивши адміністративний порядок призначення Голови та членів Ради підприємців.

Розпорядженням №1049-р вів 17 травня 2010 року Головою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України затверджено Леоніда Козаченка – Президента Української аграрної конфедерації. Наразі склад Ради налічує 66 членів, серед яких – 26 є керівниками Регіональних рад підприємців в областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до Положення, Раду підприємців очолює Голова, який має чотирьох заступників. Організаційною формою роботи Ради є засідання, які проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць. Засідання Ради підприємців скликаються Головою або Кабінетом Міністрів України. Порядок денний засідання Ради підприємців формується за пропозиціями її членів.

Для організаційно-технічного, методологічного та інформаційного забезпечення своєї діяльності Рада створює Секретаріат Ради.

Рада підприємців утворює постійно діючі комісії, тимчасові робочі групи та експертні групи у відповідності до її завдань, затверджених Положенням.

Склад Ради підприємців формується з числа голів регіональних рад підприємців, представників спілок, асоціацій та інших об’єднань підприємців, а також окремих суб’єктів підприємницької діяльності.

Основним завданням Ради підприємців було і залишається забезпечення взаємодії Уряду із бізнесом, створення правових, економічних та організаційних умов для подальшого розвитку підприємницької діяльності, а також підготовка пропозицій щодо формування державної економічної, податкової та митної політики, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суб'єктів господарювання.

Розпорядженням №1828-р від 13 вересня 2010 року було затверджено новий склад Ради підприємців у кількості 65 чоловік на чолі з її Головою Л. Козаченком. Тоді ж, для забезпечення ефективної діяльності Ради було створено Секретаріат у складі 9 чоловік. З перших днів своєї роботи Рада підприємців під головуванням Л. Козаченка почала вибудовувати нові відносини з профільними бізнес-асоціаціями та громадськими об’єднаннями підприємців, прагнучи максимально залучити їх інтелектуальний та ресурсний потенціал під час прийняття важливих законодавчих та інституційних рішень щодо розвитку підприємництва в Україні.

 

• < Попередня
• Наступна >