Вивчаємо бізнес-клімат в Республіці Казахстан

• | Друк |

Деталі

Опубліковано: Четвер, 14 серпня 2014, 16:16

Перегляди: 3256

14 серпня експерт «Громадянського Корпусу» з міжнародних питань та зв’язків з громадськістю Олександр Карбачинський взяв участь у діловій зустрічі з питань розвитку співробітництва з Республікою Казахстан, що була проведена Київською торгово-промисловою палатою спільно з Посольством Казахстану в Україні та Молдові в рамках візиту делегації Казахстану.

Зустріч, на якій були присутні тимчасовий повірений у справах Посольства Казахстану в Україні та Молдові Оргин Оспанов, радник Посольства Казахстану в Україні та Молдові Майра Кадирбекова, директор юридичного департаменту АТ «Експортно-кредитна страхова корпорація «КазЕкспортГарант» Даніяр Сейтенов, старший партнер юридичної фірми «Grata» Ержан Есімханов та голова Наглядової ради української страхової компанії «Європейський страховий альянс» Володимир Шевченко, була присвячена інформуванню українських ділових кіл про існуючі умови для ведення бізнесу в Казахстані.

У вітальній промові президента Київської торгово-промислової палати президент Київської торгово-промислової палати Миколи Засульського було підкреслено, що Республіка Казахстан є одним з провідних зовнішньоторговельних партнерів України з середньорічним товарообігом
у 5 млрд. дол. США, а також відзначено роль «Громадянського Корпусу»
у підтримці практики здійснення ділових візитів до Казахстану представників Київської торгово-промислової палати та Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України.

У ході зустрічі її учасників було докладно ознайомлено із законодавчими нововведеннями щодо інвестиційного клімату в Казахстані, про хід підготовки Міжнародної спеціалізованої виставки «ЕКСПО-2017», що відбудеться в м. Астана в період 10.06-10.10.2017 р. і буде присвячена новим джерелам енергії, проведено презентацію діяльності АТ «Експортно-кредитна страхова корпорація «КазЕкспортГарант», укладено Меморандум про співробітництво між згаданим товариством та українською страховою компанією «Європейський страховий альянс».

На запитання представника «Громадянського Корпусу» щодо специфіки започаткування вуличної торгівлі в тимчасових спорудах у містах Казахстану було повідомлено, що на даний час в цій країні практично завершився процес укрупнення вуличної торгівлі до 5 головних монополістів, що отримують преференції від державних органів, та проведено уніфікацію зовнішнього вигляду тимчасових споруд. При цьому було наголошено, що одноосібний вихід на ринок вуличної торгівлі Казахстану не буде рентабельним для приватного підприємця, оскільки матиме наслідком його чималі витрати.  

Довідково:

В Республіці Казахстан існує 4 основні форми ведення бізнесу - філія, представництво, товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство. Філія і представництво не є юридичними особами. Засновниками можуть бути як іноземні, так і казахстанські особи. Усі 4 форми мають статус платника податків в Казахстані, для всіх форм вимагається податкова реєстрація та отримання індивідуального ідентифікаційного номера на керівника (казахстанського або іноземного). На практиці приватні підприємці та іноземні інвестори віддають перевагу ТОВ та АТ. Головна відміна ТОВ від АТ у більш високому розмірі статутного капіталу для АТ та обов’язковості щорічної публікації ним фінансової звітності.  Терміни державної реєстрації - 1-5 робочих днів. Збір за державну реєстрацію - близько 65 дол. США.

Оподаткування в Казахстані містить: корпоративний прибутковий податок - 20%, індивідуальний прибутковий податок - 10%, ПДВ - 12% з оподатковуваного обігу (обов'язкова реєстрація для компаній, обіг яких за календарний рік перевищує
303 тис. дол. США, також можлива добровільна реєстрація) та оподаткованого імпорту (незалежно від реєстрації), 0% з оподаткованого експорту. Філії іноземних компаній підлягають обкладенню податком на чистий дохід за ставкою 15%
(5% для філій українських компаній відповідно до Угоди про уникнення подвійного оподаткування).

Дивіденди, що сплачуються дочірніми підприємствами іноземних компаній, підлягають обкладенню корпоративним прибутковим податком у розмірі 15%
(5% у разі, якщо українська компанія володіє щонайменше 25% компанії в Казахстані). Серед інших видів оподаткування - акцизи, платежі та податки надрокористувачів, земельний податок, податок на майно, соціальний податок, податок на транспортні засоби, податок на гральний бізнес, державні мита, реєстраційні збори.

Для здійснення трудової діяльності в Казахстані іноземним громадянам необхідно отримати дозвіл в межах квот на залучення іноземної робочої сили (є винятки для діяльності в рамках вільних економічних зон (ВЕЗ) та при реалізації інвестиційних проектів). Тривалість отримання дозволу складає від 2 до 2,5 місяця. Для видачі дозволу організація повинна дотримати процентне співвідношення між іноземними та казахстанськими працівниками (з низкою винятків, наприклад для ВЕЗ):
70% для I і II категорії працівників, 90% для III і IV категорії працівників (категорії поділяються з І до IV відповідно до складності функцій, де IV категорія - головні керівники). Роботодавець утримує у джерела виплати індивідуального прибуткового податку працівника в розмірі 10% від суми виплати (за рахунок працівника), а також виплачує соціальний податок у розмірі 11% і відрахування до фонду соціального страхування в розмірі 5% від суми виплати (за свій рахунок). Дозвіл не потрібен для перших керівників філіалів та представництв іноземних юридичних осіб, перших керівників організацій, що уклали з урядом Казахстану контракти на суму інвестицій понад 50 млн. дол. США.

Перелік видів діяльності, що підлягають обов'язковому ліцензуванню, є закритим. Ліцензії можуть бути видані як казахстанським, так і іноземним особам
(як правило, потрібна реєстрація постійного представництва). Ліцензії можуть бути генеральні або однократні. Для отримання ліцензії необхідно відповідати низці кваліфікаційних вимог, перелік яких передбачено законодавством. Передача ліцензії третім особам, як правило, не допускається. Подача документів на ліцензію та її видача може бути здійснена в електронному вигляді. Проведення ліцензованого виду діяльності без відповідної ліцензії тягне адміністративну відповідальність, включаючи конфіскацію доходу.

Законодавство про інвестиції гарантує стабільність контрактів, вільне використання прибутку, відшкодування збитків у разі націоналізації та ін. Загальні заходи підтримки прямих інвестицій - звільнення від митних зборів на ввезене для цілей інвестиційного проекту обладнання на строк до 5 років і державні натурні гранти. Заходи підтримки для інвестиційних пріоритетних проектів (інвестиції в розмірі близько 20 млн. дол. США у визначені урядом види діяльності) на додаток до цього – звільнення від сплати земельного податку, податку на майно і корпоративний прибутковий податок, компенсація ряду витрат на реалізацію проекту (до 30% витрат на будівництво та придбання обладнання після введення в експлуатацію), звільнення від необхідності отримувати робочі дозволи та інші пільги. Для отримання підтримки необхідне підписання інвестиційної угоди.

Пріоритетні види діяльності для інвестицій: рослинництво і тваринництво, виробництво продуктів харчування, напоїв, текстильних виробів, одягу, продуктів хімічної промисловості, фармацевтичних продуктів і препаратів, металургійна промисловість, виробництво металевих виробів, виробництво комп'ютерів, електронної продукції і транспортних засобів, збір та утилізація відходів, цивільне будівництво та ін.

На території Казахстану існує 11 спеціальних (вільних) економічних зон. Планується створення ще трьох. Земельні ділянки на території ВЕЗ передаються учасникам ВЕЗ в оренду з правом викупу, і забезпечуються інфраструктурою за рахунок бюджетних коштів. Для учасників ВЕЗ передбачається звільнення від корпоративного прибуткового податку, земельного податку, податку на майно та плати за користування земельними ділянками. Також є можливість звільнення від сплати ПДВ, соціального податку і митних зборів.  На діяльність в рамках ВЕЗ не поширюється вимога про співвідношення іноземного та казахстанського персоналу.

Існує 4 основні опції для вирішення комерційних суперечок – казахстанський суд, казахстанський арбітраж, іноземний суд, іноземний арбітраж. Арбітражні суди в Казахстані не є частиною державної судової системи. Для виконання рішення іноземного суду необхідно наявність міжурядової угоди між Казахстаном і країною видачі рішення (рішення українського суду може бути виконане в рамках Мінської конвенції 1993 р.).  Виконання рішення іноземного арбітражного суду здійснюється шляхом застосування Нью-Йоркської конвенції 1958 р. Виконання рішень іноземних та арбітражних судів здійснюється за допомогою звернення до суду за місцем реєстрації відповідача.

 

• < Попередня
• Наступна >