На Конференції «звірення годинників» між Україною та ЄС

Фото 0046

12 листопада віце-президент «Громадянського Корпусу» Олександр Кабачинський взяв участь у міжнародній торгово-промисловій конференції «Експортно-імпортні відносини Україна - ЄС 2016: Готовність влади та бізнесу», проведеній Торгово-промисловою палатою України в рамках Національного форуму з підтримки експорту в столичному Конгресно-виставковому центрі Chamber Plaza.

Основною метою конференції, до учасників якої з вітальним словом звернулися президент ТППУ Г. Чижиков та голова Представництва ЄК в Україні Я. Томбінський, було «звірення годинників» – перевірка фактичної готовності бізнесу та влади України до набуття чинності Угоди про Зону вільної торгівлі між ЄС та Україною, і у цьому контексті надання практичних відповідей, рекомендацій щодо використання українськими виробниками переваг Угоди про ЗВТ та пов’язаних з нею викликів.

У заході взяли участь представники українських та іноземних органів державної влади, ділових та експертних кіл, фінансово-банківських і промислових установ, інвестиційних інституцій, дипломатичних місій, зокрема голова Комітету з питань європейської інтеграції Верховної Ради, народний депутат І. Геращенко, голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, народний депутат В. Галасюк, радник Прем’єр-міністра В. Пятницький, заступник Міністра Кабінету Міністрів – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Н. Гнидюк, заступник Міністра економічного розвитку та торгівлі – Торговий представник України Н. Микольська, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Л. Козаченко, заступник Міністра фінансів з питань європейської інтеграції А. Шевальов, заступник голови ДРС О.Мірошніченко, президент УСПП А.Кінах, заступник голови КМДА П.Пантелєєв, директор Департаменту доступу до ринків та взаємодії з СОТ Мінекономрозвитку В.Цимбал, виконавчий секретар Ради експортерів та інвесторів при МЗС, начальник Управління економічного співробітництва МЗС О. Данилейко, президент Київської ТПП М.Засульський, керівник підрозділу Генерального директорату з питань торгівлі Європейської Комісії (м. Брюссель) Л. Девінь, голова корпоративного інвестиційного бізнесу BNP Paribas в Україні та Казахстані Д. Меню, керівник торгово-економічного відділу Представництва ЄС в Україні Н. Бердж.

Під час заходу відбувся активний обмін думками з питань надання можливості органам державної влади інформувати бізнес-спільноту про вжиті правові та адміністративні заходи щодо забезпечення функціонування Зони вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ), зокрема оприлюднення результатів підготовки «дорожньої карти» із захисту та просування вітчизняних товарів та послуг на ринок ЄС.

Було також проведено обговорення практичних питань щодо експорту української продукції до ЄС та імпорту європейської продукції до України, подолання фіскальних та технічних бар’єрів у рамках ЗВТ, а також можливостей надання фінансово-банківським сектором та страховими установами підтримки українських експортерів за умови відсутності експортно-кредитних агентств.

Дискусія торкнулася питань стосовно вироблення пропозицій з технічного переоснащення вітчизняної промисловості в умовах набрання чинності Угоди про ЗВТ, надання майданчику провідним вітчизняним експортерам для обговорення проблем, пов’язаних з впровадженням ЗВТ та заходів, що їх потрібно провести аби повною мірою скористатися перевагами ЗВТ та відповісти на пов’язані з нею виклики, сприяння формуванню в організації з підтримки бізнесу чіткого розуміння тих питань щодо режиму вільної торгівлі між ЄС та Україною, з яких бізнесу можна надати необхідну допомогу.

Була також підкреслена важливість проведення «круглих столів» щодо перспектив виходу продукції, на прикладі київських підприємств, на європейський ринок, зокрема на ринок Німеччини, з набуттям чинності Угоди про ЗВТ.

Наприкінці заходу були ухвалені рекомендації для органів державної влади щодо додаткових заходів, які необхідно вжити для забезпечення повноцінного регуляторного фундаменту належного функціонування ЗВТ в інтересах української економіки.

Довідково:

1 січня 2016 року має набути чинності Угода про глибоку та всеохоплюючу Зону вільної торгівлі між ЄС та Україною. До цього часу для товарів українського виробництва діють автономні торговельні преференції ЄС – безпрецедентні в торговельній практиці умови імпорту, що дозволяють ввозити до ЄС українську продукцію за митними ставками, аналогічними до тих, що мають працювати протягом першого року дії угоди про вільну торгівлю, не передбачаючи при цьому еквівалентних преференцій для товарів ЄС з боку України.
За час дії преференцій темпи експорту українських товарів до ЄС різнилися залежно від періодів (з характерною для них мірою впливу негативних чинників, таких як активізація воєнних дій на Сході України, що зумовила зупинку чи гальмування роботи металургійних підприємств в Донецькій і Луганській областях, падіння світових цін на аграрну продукцію, що змусило експортерів-аграріїв взяти паузу), галузей виробництва та ступеня переробки продукції: від стрімкого зростання в перші місяці дії преференцій (на 14,9% в І півріччі 2014 р.) та незначного загального приросту за результатами 2014 р. (2,6%) до значного падіння в січні-квітні 2015 р. (на 34,4%).
З метою ефективної реалізації на практиці Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Уряд України Розпорядженням від 17.09.2014 р. № 847-р ухвалив План заходів щодо імплементації Угоди про асоціацію, яким передбачається конкретні строки виконання положень даної Угоди. Так, відповідно до зазначеного Плану заходів Україна прийняла 24 із 27 технічних регламентів ЄС, що має здешевити підготовку української продукції до експорту, роблячи її доступною для малих і середніх українських виробників, підвищуючи при цьому конкурентоспроможність їхніх товарів. 10 із цих регламентів уже введено в дію.
Однією з реформ фіскальної сфери є запровадження системного адміністрування відшкодування ПДВ (автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ), завдяки якому забезпечується відповідність сплаченого та нарахованого ПДВ, а також унеможливлюється формування фіктивного та неправомірного його відшкодування з бюджету.

Водночас, на практиці дана система виявилась недосконалою та такою, що може призвести до значного погіршення умов ведення бізнесу, суттєво ускладнити адміністрування податків, нарахування необґрунтованих штрафних санкцій, спричинити додаткові витрати з боку бізнесу та замороження оборотних коштів. Враховуючи дані обставини, представники бізнесу виступають за перенесення запуску системи електронного адміністрування ПДВ на 1 січня 2016 р.
Серед позитивних зрушень у сфері поліпшення ведення бізнесу можна виділити скасування 26 ліцензій (з 56 до 30); скасування 13 податків та зборів (з 22 до 9); скасування 16 дозвільних документів, висновків, сертифікатів; скорочення строку реєстрації представництв іноземних компаній з 60 до 30 робочих днів; встановлення строку реєстрації бізнесу – протягом 2 днів (попередній термін – 5 днів).
За інформацією бізнесу, кількість документів для здійснення експортно-імпортних операцій, тривалість оформлення даних операцій, їх вартість в Україні залишаються найвищими у регіоні ОЕСР.
Важливим моментом у покращенні умов здійснення експортно-імпортних операцій є реформування митних органів. Так, робоча група Мінекономрозвитку, створена за напрямком «міжнародна торгівля», пропонує внести зміни до Митного кодексу та ряду законодавчих актів з метою створення «єдиного вікна» для переміщення товарів через митний кордон України, яке передбачає взаємодію митних органів з іншими державними органами, які здійснюють контроль за переміщенням товарів через митний кордон України. Також необхідною на їх думку є запровадження інформаційної системи портового господарства для здійснення електронного документообігу між усіма державними органами, задіяними в даній сфері та портами України.Разом з цим з метою подолання корупційних схем, що існують на митницях, збільшення надходжень до митниць та зменшення «податкових ям», планується запуск пілотного проекту щодо передачі частини митниць під зовнішнє управління іноземних компаній.Ще одним важливим кроком на шляху до євроінтеграції є створення Ради бізнес-омбудсмена як посередника, що сприяє суб’єктам підприємництва у захисті їх права на підприємницьку діяльність від незаконних дій органів державної та місцевої влади.
Вчасне виконання Україною взятих на себе зобов’язань, які передують набрання чинності Угодою про Зону вільної торгівлі, не тільки сприятиме підтримці національного експортера, а й покращить імідж країни як надійного партнера на світовій арені.

Фото 0003

Фото 0004

Фото 0013

Фото 0015

Фото 0016

Фото 0019

Фото 0021

Фото 0027

Фото 0049