Фотогалерея
Малий та середній бізнес в Грузії, Україні, Польщі
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 08 грудня 2014, 09:58
- Перегляди: 4747
Грузія
Що першим приходить на думку, коли згадують Грузію? Давня історія, море, гори, багато сонця, чай, мандарини, гостинний та працьовитий народ. А де працьовитість – там розвиток бізнесу. Про роботу звичайних підприємців Грузії розповідає представник «Громадянського Корпусу» Олег Тесленко, який нещодавно відвідав цю країну.
В Грузії завжди жили підприємливі люди – навіть за часів СРСР вони знаходили різноманітні шляхи для розвитку власного бізнесу. Однак, звичайно ж, розквіт підприємництва настав за часів незалежності – особливо в останні роки, коли завдяки проведеним реформам було значно спрощено процедуру реєстрації підприємця, було скорочено кількість податків (зараз їх лише шість), суворо окреслено процедуру перевірки малого бізнесу (податкові інспектори спілкуються зі своїми клієнтами в основному дистанційно). Цікаво, що тут ліквідовано служби, покликані контролювати якість продукції чи послуг (вважається, що підвищувати рівень обслуговування – в інтересах самих підприємців), спрощено стосунки між роботодавцем та робітником.
Підприємці, які не використовують найману працю та мають річний прибуток до $16690, взагалі звільняються від сплати податків, а представники малого бізнесу також мають податкові пільги.
Вплив нововведень можна помітити неозброєним оком на вулицях міст: з'явилося багато МАФів, які надають різноманітні послуги – від продажу товарів широкого вжитку, харчів до затишних кафе та ресторанчиків. І, що характерно, відкривають тут підприємства не лише грузини, але й вірмени, азербайджанці, турки, іранці, українці, і дехто з них тут працює вже не один рік. Часто кіоски вбудовують в план приватних садиб, і вулиця стає схожою на невеликий базарчик. Звичайно, основа асортименту – овочі та фрукти, вирощені власноруч, але й зустрічаються спеціалізовані ятки з продажу сувенірів, випічки, тощо. Крім кіосків підприємці освоїли й перші поверхи будинків – намагаються використати кожен квадратний метр корисної площі. Багато хто торгує прямо посеред вулиці (це стосується різних свят та урочистостей). У більшості закладів харчування пропонують до страв і чудові місцеві вина.
Взагалі в Грузії значна увага приділяється розвиткові туристичної сфери, а відтак – і сфери обслуговування туристів.
Однак проблеми з МАФами існують і в такій, здавалось, комфортній, атмосфері. Наприклад у столиці країни Тбілісі пару років тому виникла суперечка між власниками газетних кіосків та мерією: міське керівництво розгорнуло програму з оновлення та уніфікації під назвою «1000 нових кіосків» – власники існуючих або демонтованих точок продажу газет назвали це «наступом на вільну пресу». Дещо схожа ситуація з пресою і в Кутаїсі. Однак багато з реалізаторів не переймаються цією проблемою, а продають друковану продукцію з пересувних стелажів.
Дещо незвичайним державним закладом є «Дім Юстиції» – спеціальна структура, що працює за принципом єдиного вікна. Якщо в Україні лише починають робити перші начерки такої системи, то в Грузії вона вже цілком стабільно працює та отримує позитивні оцінки клієнтів. Загалом зал обслуговування розділено на три сфери: самообслуговування, швидкого обслуговування, тривалого обслуговування.
До простору самообслуговування входять автоматизовані системи, за допомогою яких відвідувачі можуть отримати такі послуги, як виписка з реєстру про майно чи бізнес, біометричне фото для паспорта, можуть отримати готівку в банкоматі та інше.
У просторі швидкого обслуговування відвідувач може отримати послуги, тривалість надання яких не перевищує двох хвилин. Наприклад, тут видають готовий паспорт, посвідчення особи, документ, завірений документ, рішення про реєстрацію чи виписку про нерухоме майно...
У просторі тривалого обслуговування відвідувачу надають послуги, що тривають більше 5 хвилин. Це може бути подача заяви на паспорт, подача документів для реєстрації майна чи бізнесу, отримання з архіву біографічної довідки, тощо.
Розподіл установи на такі сфери практично унеможливлює виникнення довгих черг і безладу. Для керування чергою запроваджено спеціальну програму.
Хочеться побажати, щоб і в Україні чимскоріше запроваджувалися такі системи – адже одним з чинників, що гальмують бізнес у нашій державі, є непереборна бюрократична тяганина.
Україна
«Громадянський Корпус» постійно висвітлює проблеми МАФ на сторінках свого сайту та бюлетеня, акцентуючи свою увагу на проблемах столичних ТС як найтиповіших і найчисельніших. Однак малий бізнес має свої особливості у регіонах. Про деякі з них розповідає віце-президент «Громадянського Корпусу» Олександр Кудря.
Якщо в Києві триває процес масового демонтажу МАФів, то в Ужгороді мешканців турбує їх надмірна кількість, а також порушення норм встановлення (так, під деякі з ТС влаштовують капітальний фундамент, споруди закривають огляд на шляхах, встановлюються в історичній частині міста тощо).
Часто в Ужгороді можна бачити непрацюючі кіоски, які просто займають територію. Серед них зустрічаються модернізовані кіоски ще радянського дизайну.
В Одесі тамтешній мер виголошує прилюдні лозунги проти ТС. Владою заплановано демонтувати десятки кіосків, кількість яких у рази менша за столичні. На початку 2013 р. на території міста діяв мораторій на встановлення нових МАФів, однак незважаючи на це, у місті все ще з'являються чергові ТС.
У Львові проблеми з МАФами схожі: незаконне встановлення, розміщення в історичній частині міста. Однак львів'яни активно піднімають ще одну проблему: у багатьох ТС іде продаж алкогольних напоїв у вечірній та нічний час, а також поблизу навчальних закладів.
У центрі міста також є проблема з несанкціонованими переплануваннями історичних будівель під потреби бізнесу, масове розміщення на нешироких вулицях літніх майданчиків, зупинкові комплекси перевантажені кіосками.
Однак у Львові, на відміну від Києва та Одеси, хоча б формально не діє заборона на встановлення нових МАФів: так, у квітні 2013 р. на сесії міськради було дозволено встановлення 4 таких споруд.
У Донецьку про проблеми МАФів потурбувалася міська влада: вже з початку 2013 р. вона опікувалася демонтажем ТС на центральних вулицях міста.
Більш стихійних та неорганізованих форм малий бізнес набуває в курортних місцях: починаючи від незаконних забудов (як і скрізь по Україні), закінчуючи сезонністю підприємництва та великою залежністю його від кліматичних чинників.
На початку 2013 р. проблемами МАФів всерйоз почало турбуватися керівництво Харкова: сотні ТС вже демонтовано з центральних вулиць, дозвіл на встановлення нових кіосків звичайним підприємцям отримати важко, але, тим не менш, на вулицях обласного центру невідомим чином з'являються нові павільйони. Це, на думку постраждалих підприємців, свідчить про незаконні дії причетних до цього чиновників.
Взагалі можна сказати, що великими містами України прокотилася хвиля боротьби з незаконними ТС, однак ставлення до неї неоднозначне: від негативного сприйняття її як наступу на малий та середній бізнес на користь великих корпорацій та торгівельних мереж до схвалення (у цьому випадку дії керівництва українських міст сприймаються як ще один крок до Європи). Але, як відзначалося «Громадянським Корпусом» у минулих випусках нашого видання, європейські країни дуже різні, і малий бізнес у них також набуває різних форм.
Польща
Кирило Фомічов: «Я вже деякий час маю змогу оцінювати життя у Польщі, а саме в її столиці. До цього кілька років займався малим бізнесом у Києві, тож можу порівнювати ситуацію з МАФами в обох столицях».
Слід сказати, що зараз тема кіосків саме у Варшаві відходить вже на другий план, місцевих підприємців і владу турбують дещо інші проблеми. У сучасному мегаполісі (а польська столиця прагне до такого гучного звання як за назвою, так і по суті) бізнес також прагне бути з префіксом «мега» – великі офісні центри, великі склади, великі промислові підприємства. Це новий тренд для Польщі, малий бізнес у якій має давні традиції: дрібне підприємництво тут не змогли заборонити навіть за часів соціалізму. У даний момент йде процес укрупнення торгових площ і виробництв.
Якщо дивитися на ситуацію ззовні, кіоски зустрічаються тут найрізноманітніші: є застарілі та непрезентабельні (їх основна маса), є й гарні, сучасного, суворо функціонального дизайну.
Я вважаю (це й думка польської влади), що кіоски з вулиць Варшави поступово зникатимуть.
Чи багато людей користується послугами вже встановлених МАФів – сказати важко. Немає такої статистики. Однак можна відзначити тенденцію до зменшення попиту на їхні послуги. Взагалі тут, як і в іншому бізнесі, діє «природній відбір» – вимирають слабкі, сильні залишаються жити. Є невеликі виключення з правил – наприклад на Різдво на центральних майданах польських міст влаштовуються ярмарки з безліччю святкових товарів. Ось там тимчасових споруд дійсно багато.
У порівнянні з Україною начебто є спільні риси: тут також триває боротьба за життя, також йде наступ на МАФи, також впроваджується політика укрупнення бізнесу. Однак українські реалії є більш жорсткими: у нас не працюють великі виробництва, люди вимушені виживати, будувати кіоски, працювати в них як в малому секторі. У Польщі практично все працює, промисловість не попиляна, не порізана, людям є куди йти, щоб працювати не на себе, а працювати, припустимо, на державу чи на якусь приватну велику компанію, отримувати вчасно свою зарплату та не турбуватися про завтрашній день. Так як у нас – отримувати купу дозволів, постійно роздавати хабарі, – у Польщі про це навіть мови немає. Тут один раз отримав дозвіл, платиш вчасно податки (23%) і спокійно працюєш. Можеш будь-яку сферу бізнесу розвивати, як хочеш, і продавати, що схочеш, – тільки плати податки. У Києві з цим дуже й дуже важко. У Варшаві на сьогодні теж можна займатися кіосками, однак мова може йти про більш глобальне бачення і значно більший масштаб.
Пересувна реклама :)
Коментарі
ВКонтакте