
Восени я продовжив своє знайомство з Європою та її малим бізнесом зокрема. На цей раз метою поїздки були невелике князівство Ліхтенштейн, Швейцарська Конфедерація та Федеративна Республіка Німеччина. Пропоную вашій увазі розповідь про найцікавіше з побаченого, а також деякі свої висновки, зроблені під час цієї подорожі.
Ліхтенштейн. Невелика держава в Альпах, конституційна монархія, населення – близько 34 тис. чол. Незважаючи на розміри, це князівство дуже розвинене в індустріальному плані, на виробництві зайняті 43% працездатного населення.
Переважну частину складають працівники сфери обслуговування, туристи дають значну кількість прибутку країни. Кіосків, павільйонів практично не помітно, дрібний бізнес тут існує переважно у формі сувенірних магазинів, кав'ярень, ресторанів, магазинів одягу. Рівень життя населення дуже високий – ВВП на душу населення – один з найвищих у світі. Це призводить до притоку працівників з-за кордону: тисячі людей щоденно їздять сюди на роботу із сусідніх Німеччини, Австрії та Швейцарії.





Швейцарія. Тут я відвідав такі міста, як Берн та Цюріх, – дуже старі, з масою історичних місць. Є багато гарних вражень, однак і деяке розчарування теж було. Кіосків там достатньо, вони різного формату. Деякі, особливо це помітно у Берні, – старі, дерев'яні, не мають ніякого естетичного вигляду. В кіосках в основному продають фастфуд, пресу, овочі та фрукти. Цікавим моментом у спеціалізації місцевих кіосків є смажені каштани. Кожної осені вулиці сповнені запахом цієї смачної та калорійної їжі, яка є важливою складовою вегетаріанської дієти та всього осіннього європейського колориту.
Достатньо кіосків й у Цюріху, їх звичайно не занадто багато, асортимент – сувенірна продукція та фаст-фуд.





Німеччина. Зазвичай у листопаді тут починається підготовка до щорічних різдвяних ярмарків, які стали однією з візитних карток цієї країни, а традиція проведення яких налічує вже кілька сотень років. Крім торгівлі, тут проводяться численні свята та театралізовані заходи. Спостерігаючи все це, міркував: чому в нас такого немає, чому не можемо зробити щось подібне? Люди приїжджають на кілька днів, збирають кіоски – на зразок наших «Купав», а після свят їх акуратно розбирають – і це дуже гарно, красиво й органічно!
Вважаю, нам такий досвід став би у пригоді.
Баден




Магдебург






Мюнхен



















Чеська республіка


Литва. У столиці Литви Вільнюсі також є кіоски – вони приблизно однакової площі, і, що цікаво, холодильники розташовані всередині цих МАФів, тобто не відбирають життєвий простір у оточуючих, не заважають їм пересуватися. Продається преса, речі першої необхідності, продукти. Це такі собі мінімаркети.
Інша цікава річ – виставкові розбірні стенди для продажу, що вписуються в оточуючу архітектуру. Вони мають дуже гарний вигляд. Мені здається, що завдяки таким стендам можна вирішити проблему старої частини нашого міста – Подолу та Андріївського узвозу зокрема. Звичайно, до людей, які раніше намагалися вирішити цю проблему, жодних претензій – просто тоді з ряду причин зробити це було неможливо.
Зараз я хочу докласти всіх зусиль для розробки нового проекту, який базується на проаналізованому досвіді закордонних колег, над цим питанням вже працює наш дизайнер.






Насамкінець хочу зазначити, що оскільки павільйони та кіоски є – отже вони потрібні. Кількість їх залежить від масштабу цієї потреби, від забезпеченості тих чи інших районів міста певними товарами тощо. Тобто повинен працювати розумний, виважений, серйозний підхід. Наприклад – однаковий формат для кіосків. А якщо вони різноформатні – то це повинна бути чітка система, яка б гармонійно доповнювала навколишній пейзаж. Наприклад, так існують дерев'яні кіоски у німецькому Баден-Бадені – вони гармонійно вписуються в архітектуру старого міста і ніхто не назве їх убогими. Вони гідно посідають своє місце. У нас повинно бути так само.
Довідка (за результатами співраці з Київською Торгово-промисловою палатою):
Нещодавно на прохання «Громадянського Корпусу» Київська торгово-промислова палата надсилала запити до різних країн з проханням прокоментувати ситуацію з МАФами, що склалася в цих державах. На даний момент відповіді надіслали торгово-промислові палати Вільнюсу (Литва) та Бреста (Білорусь).
На даний момент у Вільнюсі нараховується близько 370 торгових кіосків, вони поступово оновлюються, в результаті чого їх кількість може зменшитися. Земельні ділянки для встановлення ТС не виділяються, кіоски розташовуються за результатами конкурсу на певний проміжок часу. Встановлення кіосків або павільйонів на приватних ділянках регулюється в Литовській республіці Законом про будівництво та деякими іншими правовими актами.
У Бресті картина з ТС схожа – там функціонує близько 300 кіосків, йде тенденція до поступового їх зменшення в результаті дії великих торгівельних мереж та рішення Брестської міськради «Про впорядкування роздрібної торгівлі». Для встановлення кіоску здійснюється самостійний пошук місця, узгоджується з міськархітектурою та комунальним господарством міста, далі проводиться аукціон з отримання ділянки в оренду. Є певні вимоги на розташування кафе, барів з числом посадочних місць більше 20.