Микола Засульський, голова Київської Торгово-промислової палати: «Головна задача Торгово-промислової палати – сприяння розвитку економіки у власному регіоні»
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 17 березня 2014, 15:41
- Перегляди: 3708
«Громадянський Корпус» давно підтримує міцні робочі зв’язки з Київською Торгово-промисловою палатою, а такі його партнери, як ТОВ «Бізнес Платформа», ТОВ «Купецька гільдія» і ТОВ «Служба безпеки «ЧК Комбат» вже стали членами палати. Співробітники цих фірм постійно підвищують свій досвід на тематичних семінарах, організованих Київською торгово-промисловою палатою. Голова КТПП Микола Васильович Засульський поділився з нашими читачами основними принципами роботи палати.
Що стосується безпосередньо нашої палати, то це в історичному плані відносно молода структура –2015 року їй виповниться 15 років. Ми були створені 1995 року.
Взагалі, торгово-промислові палати як інституції в нашій країні існували в Києві ще до революції 1917 року, потім відбулася певна їх трансформація з огляду на процеси централізації в країні. Власне Торгово-промислову палату України було створено 1972 року, а в 1974 створили відділення Київської Торгово-промислової палати, яке охоплювало 5 областей: Вінницьку, Черкаську, Житомирську, Чернігівську та місто Київ. 1995 року було створено Київську Торгово-промислову палату.
Чому це сталося, і чому саме в цей час? В силу реформації Співдружності Незалежних Держав, створення нових держав на карті світу виникла необхідність активізації насамперед зовнішньоекономічних зв’язків. Україна в цьому сенсі має дуже вигідне розташування, через її територію проходить багато транспортних потоків, обслуговування яких, експорт продукції є значною статтею поповнення державного бюджету.
Виникла необхідність створення таких організацій, які існують у світі вже понад чотири століття. Яке головне завдання торгово-промислових палат?
Наприклад, «Громадянський Корпус» – це солідна, велика громадська організація, але бувають фірми, де працює лише 2-3 чоловіка. Це малий та середній бізнес, вони юриста тримати у себе не можуть, його треба наймати. Або, припустимо, необхідно зробити якусь програму для бізнес-делегації – це теж складне питання (треба мати відповідний економічний потенціал, досвід роботи та інше).
Ось для об’єднання зусиль і було створено в Марселі першу торгово-промислову палату. Враховуючи те, що за стільки років даний інститут не лише зберігся, але й розвивається, ясно, що тут є раціональна ідея.
Головною задачею Торгово-промислової палати, що прописана в статуті організації, є сприяння розвитку економіки у тому регіоні, в якому вона створена. Форми такого сприяння дуже різноманітні. Це безпосередньо й допомога в оформленні документів, які супроводжують зовнішньоекономічну діяльність, включаючи й оформлення сертифікатів відповідності (як інструменту для отримання відповідних знижок чи преференцій при експорті за кордоном), або експертиза товарів, сировини, обладнання. Коли ви отримуєте вантажі, товар, обладнання, ми можемо сказати, що цей товар, вантаж абсолютно нормальний, непошкоджений, без якихось проблем (оскільки таке трапляється, а нам по закону про палати таку експертизу потрібно здійснювати в обов’язковому порядку).
У нас підписано меморандуми про співробітництво з 59 країнами, якщо умови роботи змінюються, ми періодично поновлюємо ці угоди (нещодавно так було з Торгово-промисловою палатою Москви – там змінилося керівництво, змінилася з 1996 р. ситуація, тож потрібно було оновити документ).
Крім цього, палата займається юридичною діяльністю, у нас створено юридичний департамент, який допомагає різним фірмам у вирішенні тих чи інших питань, у нас є навчальний центр, де працівникам фірм допомагають підвищувати свою кваліфікацію, його послугами користується приблизно 2-3 тисячі чоловік.
Кількість послуг, що надає палата, дуже велика. Достатньо лише сказати, що до нас приходять вирішувати свої питання близько 40 тисяч клієнтів на рік.
Тому ми не потребуємо особливої реклами, однак з огляду на розвиток суспільства просто зобов’язані бути присутніми в інформаційному полі. І ось останнім часом це, схоже, магістральний шлях розвитку Торгово-промислової палати: ми повинні переходити від просто послуг до висвітлення і вирішення питань, що безпосередньо хвилюють членів палати. Скажімо, лобіювання їх інтересів у тих або інших ситуаціях, у тих або інших інститутах влади. Гадаю, це є основною задачею всіх торгово-промислових палат.
Можна навести такий приклад: свого часу ми узагальнили питання, що хвилюють підприємців, бізнес, промисловість. Загалом перед Кабінетом міністрів було поставлено 57 питань. Це серйозна робота, ми працювали над ними близько року. Яка організація може сьогодні дозволити собі витратити таку кількість часу і ресурсів для аналізу та узагальнення інформації? Це ж треба платити за все – за послуги юристів, запити та інше. Звичайний підприємець такого робити не буде, для цього є наша палата.
Але ми завжди кажемо, що робота з КТПП – це «вулиця з двостороннім рухом»: ми не будемо нав’язувати нікому свої послуги, ставлення, світогляд. Ставте нам задачі, щоб ми для вас працювали. У цьому сенсі дуже гарно працювати з «Громадянським Корпусом» – його президент Роман Солодкий, як чудовий менеджер, ставить конкретне питання: «Миколо Васильовичу, є необхідність вивчити стан з кіосками в інших країнах, в столицях. У Вас є зв’язки, можете звернутися?» І ми написали, дехто навіть вже дає відповідь, процес триває. А ми ще раз нагадаємо їм – і це нормально.
Друге – була проблема організації ярмарку, виставки на одній з вулиць столиці. Ми написали листа. Відповідь негативна, однак це теж відповідь, теж інформація, розумієте? І ми плануємо таким чином співпрацювати й далі.
Крім того, «Громадянський Корпус» став активним учасником наших бізнес-місій – до Відня, Москви, тощо. По-перше, ви побачили, відчули середовище, – це теж важливо – з ким ти працюєш, як працюєш, чи взагалі можна там працювати, які є при цьому проблеми.
У цьому сенсі для вашої організації цікавий досвід Москви. Пригадую той час, коли Москву було перетворено на якийсь гігантський базар, на всіх вулицях торгували з ящиків – це ж якась дикість, середньовіччя! І ось, коли у Москві було вжито відповідних заходів, за кілька років все це стало цивілізовано, красиво, і багато хто почав брати з цього міста приклад: як там малі архітектурні форми розвинулися, набули нового вигляду. Зараз вони йдуть далі, там це можна зробити, це поле скорочується якимось чином, стихійні ринки укрупнюють, запроваджують нові правила гри. Такий саме процес триває в Білорусії, ми отримали звідти відповідь. Інша сторона процесу – люди. Куди вони підуть? Якою є міра зайнятості, ступінь входження до бізнесу?
І другий момент – зручність користування послугами. Можна знищити все, наробити дорогих бутіків. А шматок хліба їхати купувати на околицю? Ось ці МАФи хоч якось дозволяють вирішити дане питання на даному етапі.
Нашим підприємцям можна побажати мужності, витримки та знань. Тому що це все разом дає позитивний результат. Хочу сказати, що підприємцем бути непросто. Одна справа, коли ти в «обоймі», коли з тобою працює багато людей. А коли підприємство не таке велике, коли на ньому працює 5, 10, навіть одна людина? Це непросто. Отже, треба використовувати такі спілки, як «Громадянський Корпус», Торгово-промислову палату, інші організації (гуртом, як кажуть, «і батька легше бити»), і спільно вирішувати свої питання.
І ще один момент. Можна ставити задачі гостро, крикливо, працюючи «на публіку». Однак це мало ким сприймається добре. Наприклад, у Брюсселі ми проходили відповідний тренінг, де нам прямо сказали: «ви, палати, маєте можливість ставити проблеми з найвищим рівнем експертної оцінки та експертної підготовки. Тобто ви повинні дуже прискіпливо вивчити проблему, обґрунтувати її та дати пропозицію, як вийти із ситуації. Тоді від цього ніхто не зможе відмахнутися, а буде вивчати: є проблема, аналіз, світовий досвід вирішення, конструктивні шляхи вирішення». Якщо проблему вивчити, то вона завжди має розв’язання, і тоді, гадаю, не буде таких перепон, які б не можна було подолати.
Довідка:
Київська торгово-промислова палата – недержавна неприбуткова самоврядна організація, що об’єднує юридичних та фізичних осіб, зареєстрованих згідно законодавства України як підприємці, яка створена і діє згідно із Законом «Про торгово-промислові палати в Україні» від 2 грудня 1997 року та Статуту.
Київська ТПП має на меті сприяння розвиткові національної економіки та її інтеграції у світову систему, зміцнення ринкових механізмів, надання практичної допомоги підприємствам усіх форм власності та представництва інтересів підприємства організацій – членів Палати у відносинах з місцевими органами державної виконавчої влади.
Спектр діяльності Палати дуже широкий і спрямований на встановлення ділових контактів між українськими та зарубіжними організаціями, освоєння нових форм співробітництва, участь у здійсненні міжнародних програм та проведення ділових зустрічей, бізнес-місій, конференцій та презентацій.
Серед основних послуг, які надає Київська ТПП своїм членам, – проведення експертиз, контроль якості та кількості товарів, визначення їхньої вартості, видача сертифікатів походження, декларування зовнішньоторговельних операцій, штрихове кодування, юридичний супровід, аналітика та мовні переклади, рекламно-видавничі послуги.
Коментарі
ВКонтакте