
З дитинства захоплювався спортом, особливо бойовими мистецтвами. Більшість відомих єдиноборств у Радянському Союзі було заборонено (аж до кримінальної відповідальності за підпільні заняття), наш спортивний клуб давав універсальну підготовку. Я спеціалізувався на спортивному самбо, яке у повному обсягу розкривало різні сторони розвитку бійця. В цей же час став майстром спорту і вступив до Інституту фізкультури, де отримав спеціальність тренера самбо.
Спортивне самбо супроводжувало мене і у подальшому житті – багато років поспіль тренував молодь у спортивному клубі «Гермес», розвиваючи у учнів не лише спортивні навички, але і розуміння командного духу, дружнього плеча, взаємодопомоги.
Відтоді багато моїх друзів та вихованців стали дорослими, хтось працює в правоохоронних органах чи займається бізнесом, громадською діяльністю (як, наприклад, Роман Солодкий). Але завжди ми підтримуємо зв’язки між собою, допомагаємо порадами при нагоді (оскільки є розуміння того, що лише помітною спільнотою ми можемо здійснити якісь зміни на краще). Таким чином, я вже був морально готовий відійти від тренерської роботи і у середині 2000-х років почав все більше уваги приділяти громадській діяльності. Перехід був не дуже складним, оскільки між спортом та громадським рухом дуже багато спільного.
Було розуміння того, що суспільству потрібні реформи, які можна здійснити лише гуртом; довго розмірковував, вивчав громадські організації, спілки та партії. Врешті було вирішено співпрацювати з Романом Солодким, який починав свою діяльність з невеликого об’єднання підприємців і розвинув колектив у значну організацію столичних масштабів, до якої прислухається міське керівництво.
Зараз «Громадянському Корпусу» вже тісно в масштабах столиці, він поступово переростає у всеукраїнську структуру і потребує розширення, у свою чергу, і апарату менеджерів та експертів. Я планую очолити напрямок координації роботи з силовими структурами.
Роман Солодкий, президент ГО «Громадянський Корпус»:
- "У Сергія Михайловича я тренувався протягом 1992-1994 років і дуже йому вдячний за гарну школу, за міцний гарт, який і досьогодні допомагає мені у повсякденному житті. Надзвичайно радий продовженню співпраці з моїм наставником".